Коломийська ЦРЛ

14 травня 2014 - Администратор

 Коротка історія медицини Коломийщини

 
Розвиток Коломийської медицини слід віднести до середини XIX ст. і її характерна особливість - зрештою, як і всього національного на той період в Галичині - це перебування під подвійним ярмом. Спочатку 450 років під польським, а з 1772р. - під австро-угорським.
Саме через це ми вперше зустрічаємо в Коломиї лікаря-українця лише в другій половині 19 століття. Це був відомий на всю Галичину доктор Володимир Кобринський, до якого декілька разів приїжджав зі Львова з хворою дружиною І.Франко, у нього лікувався В.Стефаник. Він був близьким родичем відомого громадського діяча і просвітителя на наших землях Йосафата Кобринського, який став ініціатором та основним забудівником Народного дому в м.Коломиї.
 
В той період широкою популярністю користувався Зеновій Левицький (1865-1943), який довгий час був головним лікарем першої в Коломиї лікарні тепер приміщення школи № 10 по вул. С.Стрільців. Згодом він доклав багато зусиль для побудови в Коломиї нової великої лікарні в 1905 році.
 
В 1933 році в Коломиї було 43 лікарі. З них українців було лише 6 чоловік. І це результат постійної окупації Галичини.
 
Перший Коломийський шпиталь, один з найдавніших цегляних будинків у м.Коломиї, збудований як районний шпиталь у 1835р., який обслуговував тоді цілий Коломийський повіт.
 
У листопаді 1891р. місто охопила епідемія одразу кількох інфекційних хвороб: грипу, дифтерії, скарлатини та тифу. Коломийські школи в зв'язку з цим від 12 до 18 листопада закрили. Четверта частина учнів і декілька професорів хворіли.
 
У 1894р. на кошти відомого єврейського мецената барона Гірша, який жив на той час в Лондоні, було побудовано в Коломиї єврейський шпиталь (сьогодні це приміщення центральної районної поліклініки). Тут працювали лише лікар-євреї.
 
У 1891р. з'являлися нарікання, що приміщення райшпиталю не відповідає санітарним вимогам, тісне, замале для цілого повіту. Та тільки весною 1903р. виділено кошти на будову і в травні 1905р. відбулося урочисте відкриття Коломийського великого шпиталю по вул. Р.Крушельницьких. Довголітнім директором шпиталю був хірург, галицький поляк Станіслав Каліневич, заступник - терапевт Мечислав Шайна, поляк з Помор'я.
 
В основному тут працювали лікарі-поляки та євреї, і лише один лікар-українець доктор-рентгенолог Дмитро Станкевич.
 
Після цього прийшов Петро Саєвич - весела і товариська людина, стоматолог Микола Гнатчук, доктор Володимир Білозор - працював у Коломийській гімназії, згодом в шпиталі вів приватне лікування. Належав до числа українських патріотів, зі зброєю в руках воював в Українсько-Галицькій Армії. Був заступником голови філії українського гігієнічного лікарського товариства, яке відкрило в 1932 році українську амбулаторію для бідних, безкоштовно лікував бідних хворих різної національності.
 
Працював у амбулаторії доктор Олександр Козакевич, доктор Андрій Кокодинський - стоматолог, доктор Володимир Ганьківський.
 
У період ЗУНРу в Коломиї санітарним лікарем військової округи в чині лікаря підполковника був доктор Петро Петрушевич.
 
Заходами лікарів українців у м.Коломиї була створена громадська амбулаторія для лікарської допомоги найбіднішим верствам селянства навколишніх сіл. Вона знаходилась навпроти драмтеатру, де колишній кінотеатр Ірчана. Віддав своє приміщення під амбулаторію як і великий город отець Олександр Русин.
 
За весь час існування амбулаторії з 1932 року по вересень 1939р. лікарі працювали тут безкоштовно щоденно з 9 до 13 години, крім неділі. Тут почергово працювали директор амбулаторії Олександр Козакевич (внутрішні хвороби), Володимир Білозор (дитячі), Давид Гамер (жіночі хвороби), Дмитро Станкевич (рентген), лабораторія - хімік доктор Пейсах, медсестра Марія Дем'янчук.
 
Щонеділі впродовж майже 8 років члени українського гігієнічного товариства виїжджали в села з лекціями. Людей збирали в читальнях товариства "Просвіта" або "Союз українок".
 
Після вересня 1939 року справи в медицині змінилися. Амбулаторію закрито, переважна більшість лікарів емігрувала.
 
У 1940 р. прийшли працювати В.Чернявський, доктор Зенон Левицький, доктор Тофанова, доктор Олександр Лев, а також з Одеського медінституту приїхала група медсестер. Та війна, а ще більше післявоєнні лихоліття, розкидали коломийських лікарів кого за кордон, кого в Сибір, а кого тут-таки у Дем'янові лази.
 
Звичайно, коломийська медицина - це не тільки перелік прізвищ, які збереглися в пам'яті старожилів міста. Це і їхня роль в громадському житті міста, у відродженні національної культури та науки. Це і добра пам'ять, яку зберегли коломийчани за їхнє чуйне і благочинне серце.
 
У післявоєнні роки ЦРЛ розміщувалася в селі П'ядики з 10-ліжковим фондом. Райздороввідділ до 1953р. очолювала З.Канн, 1953-54 рр. - Р.Дроняк.
 
1953 року в Коломиї засновано хор, на долю якого випав тривалий і плідний творчий шлях.
 
Захоплення музикою, любов до рідної пісні привели медичних працівників в художню самодіяльність. Незабаром колектив визначив своє творче обличчя, сформувавшись в чоловічий хор.
 
До 1971 року в місті функціонувала міська лікарня, в районі - центральна районна лікарня.
 
Міську лікарню очолювали лікарі В.Клеймьонов та О.Єніна, центральну районну лікарню - В.Максименко (1954-1964 рр.), В.Кузько (1964-1976 рр.), Б.Ратушняк (1976-1980 рр.), І.Токар (1980-2000 рр.).
 
Об'єднання центральної районної лікарні та міської лікарні відбулося в 1971 році з ініціативи облздороввідділу. Це дало можливість сконцентрувати медичні кадри, матеріально-технічну базу та забезпечити висококваліфікованою медичною допомогою населення міста та району.
 
У практику роботи введено програмно-цілевий та стратегічний види управління охороною здоров'я району.
 
Радіус медичного обслуговування населення сягав в найбільшому віддаленні 35 км, а амбулаторій не перевищував 5 км.
 
На кінець 2002 року в Коломийському районі функціонує 9 стаціонарних лікувальних закладів на 1185 ліжок, 25 амбулаторно-поліклінічних установ на 1649 відвідувань за зміну та 48 фельдшерсько-акушерських пунктів.
 
Лікувально-профілактичну допомогу населенню міста та району надають 617 лікарів по 31 профілю та 1398 середніх медичних працівників.
 
У колективі медичних працівників району працюють Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Паньків В.І., кандидати медичних наук Степанченко С.Б., Мокрій Т.Б., Гродзінський І.В., Гулик М.Т., Левандовський P.A. та Струк В.Ф.
 
Наукова новизна досліджень та практична значимість дисертацій позитивно впливають на діяльність профільних служб районної охорони здоров'я.
 
Звання заслуженого лікаря Україну присвоєно лікарю-кардіологу Хом'як О.В., завідуючій неврологічним відділенням Андріїв М.В. та Народного лікаря Крайнику Б.І. за багаторічну працю та значні досягнення в галузі кардіології і неврології.
 
Висококваліфіковані медичні кадри досягають значного зниження інфекційної захворюваності, стабілізували природній приріст населення, онкологічну захворюваність. Намітилась позитивна тенденція до зниження первинної та загальної захворюваності на туберкульоз.
 
Грамотами Міністерства охорони здоров'я України нагороджені Садов’як І.Д. - головний лікар Коломийської ЦРЛ, Солонина В.М. - завідувач терапевтичним відділенням, Хмуляк O.P. - завідувач інформаційно-аналітичним відділом Коломийської ЦРЛ, грамотою Верховної Ради України нагороджено Кифорука В.В. - головного лікаря Коломийської інфекційної лікарні.
 
Санітарно-епідеміологічний стан в районі відносно сприятливий, крім періодичних спалахів грипу, гострих респіраторно-вірусних інфекцій, реєструються інфекційні захворювання: інфекційний гепатит, гострі кишкові захворювання, гострі дитячі інфекції (кір, кашлюк, епідемічний паротит, вітряна віспа, скарлатина та ін.).
 
Клімато-погодні умови району, як і всього Прикарпаття характеризуються переважною кількістю хмарних і дощових днів, високою вологістю повітря, нестабільністю атмосферного тиску. Це сприяє розвитку і погіршує перебіг серцево-судинних захворювань, патології органів дихання, сечостатевої системи, периферичної нервової системи тощо.
 
Нестабільність соціально-економічного становища населення, його добробуту, рівня соціального захисту теж сприяють виникненню і поширенню захворювань, особливо туберкульозу, онкозахворювань, хвороб крові, ендокринних захворювань, хвороб органів травлення, травматизму.
 
Мережа лікувально-профілактичних закладів
За останні роки мережа лікувально-профілактичних закладів району кількість ліжок в стаціонарах, медичні кадри піддавалися щорічному коректуванню до наявних потреб та економічно-фінансового становища в галузі охорони здоров'я. Заслуговує увагу проведене реформування сільської охорони здоров'я шляхом реорганізації в амбулаторії ЗП-СМ, яка тривала з 2002 по 2007 рік. В районі налічується 17 амбулаторій ЗП-СМ, в перспективі до 2010 року на базі ФАП з населенням більше 1000 чол. В закладах розгорнуто економічно-вигідні ліжка денних стаціонарів. Альтернативна стаціонарна допомога надається в ЦРЛ, районних лікарнях, лікарських амбулаторіях. У 2004 році відкрито денний стаціонар на 30 ліжок в центральній районній поліклініці. В зв'язку з переходом до засад сімейної медицини більшість сільських медичних закладів, в тому числі ФАПів, буде реформовано в сільські лікарські амбулаторії загальної практики - сімейної медицини.
Мережа лікувально-профілактичних закладів, (абс.)
Таблиця 1
 
 
 
 
 
 
 
 
Лікувальні установи
Кількість обслугову­ваного
населення (в абс.)
Потужність
Медичні кадри
Поліклініка (відвідувань за зміну)
Денні стаціонари (ліжок)
Стаціонар (кількість ліжок)
%
Лікарі
Середні медпрацівники
Штатні посади
Фізичні особи
Штатні  Фізичні посади     особи
Коломийська ЦРЛ
135851
400
30
505
42,6
227,5
210
471.25
454
Дитяча лікарня
37087
300
 
100
8,4
45,5
36
77,75
75
Інфекційна лікарня
164773
 
75
6,3
14,0
15
37,5
45
Пологовий будинок
164773
30
 
130
11,0
19,5
14
33.0
26
Фтизіопульмонологічний диспансер
164773
70
 
130
11,0
88,25
72
156.5
147
Шкірвендиспансер
164773
40
 
35
2,9
57,25
52
116.0
113
Онкологічний диспансер
164773
25
 
35
2,9
29,5
28
50,5
55
Стоматполіклініка
69037
200
 
 
43,0
55
33,0
30
СШМД
117770
35 виїздів
 
 
 
9,0
7
41,5
39
Отинійська РЛ
28922
180
8
100
8,4
22,75
17
53,5
52
Гвіздецька РЛ
5287
104
10
75
6,3
14,5
15
22,25
23
Печеніжинська МП
12794
50
8
 
16,0
10
35,25
зо
Амбулаторії ЗП-СМ (16)
60327
475
80
 
57,75
47
104,0
99
ФАПи (48)
54381
 
 
 
 
82,0
72
Всього по району
164773
1874
13,6
1185
100
644,5
578
1314,0
1260
Крім бюджетних установ у системі охорони здоров'я району функціо­нують госпрозрахункові зубопротезні лабораторії: м. Коломия, смт. Отинія, Гвіздець, Печеніжин, де працюють 11 лікарів-стоматологів і 28 середніх медичних працівників. Функціонує комісія по огляду декретованого населення, медична комісія водіїв транспорту .
Розподіл обслуговуваного населення і кількість медичних кадрів дають змогу забезпечити належний рівень медичної допомоги. Цьому сприяє і територіальне розміщення лікарських амбулаторій ЗП-СМ, районних лікарень, а також функціонування виїзних консультативних бригад профільних спеціалі­стів, в складі яких є: пересувний флюорограф, ЕКГ спеціаліст, лаборант та ендоскопіст, що позитивно впливає на облік загальної і первинної захворюва­ності населення сільських дільниць.
Лікувальні заклади міста і району повністю укомплектовані медичними кадрами згідно з чинним наказом МОЗ України від 23.02.2000р. №33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".
Станом на 31.12.2006р. в районі з врахуванням госпрозрахункових лі­кувально-профілактичних підрозділів налічувалося 659,75 штатних посад лікарів та 1342,75 посад середнього медичного персоналу, що в показнику забезпеченості медичними кадрами в районі на 10 тис. населення відповідно складає: лікарями - 39,9 та середніми медпрацівниками - 81,5, що в порівнянні з середньо-обласними відповідно: лікарями - 42,9 та середнім медперсоналом -96,4.
З метою підвищення фахового рівня в районі щорічно навчається 12-15% лікарів і 6-8% середніх медичних працівників. При сприянні обласного УОЗ відкрито виїзний цикл підвищення кваліфікації медичних працівників середньої ланки при ЦРЛ, що дало позитивні результати в підвищенні фахового рівня середнього медичного персоналу не лише Коломийського району а і чотирьох прилеглих районів області.
Щорічно при атестаційній комісії УОЗ атестуються біля 20% лікарів. Так, станом на 31.1.2.2006р. атестаційні кваліфікаційні категорії мали 396 лікарів, що складає 66,3% від усіх працюючих лікарів, в т.ч. по категоріях: вища - 69 чол. (11,4%), перша - 220 чол. (36,1%), друга - 106 чол. (17,1%).
Серед середнього медичного персоналу атестаційні категорії мали 668 чол., що складає 51,8%> від усіх працюючих середніх медичних працівників, в т.ч. по категоріях: вища - 353 чол. (27,4%), перша - 243 чол. (18,8%), друга -102 чол. (7,9%).
Фінансово-економічна діяльність.
Фінансово-економічна нестабільність в державі є відчутною і у фінансуванні закладів охорони здоров'я району, які фінансувалися частково з міського і районного бюджетів (з обласного бюджету: тубдиспансер, шкірвендиспансер, онкологічний диспансер, інфекційна лікарня). Бюджетні асигнування були недостатніми для нормального функціонування і вимагали чіткого контролю зі сторони головних лікарів і централізованої бухгалтерії за фінансово-економічною діяльністю.
Медико-інформаційна служба закладу здійснює зв'язок з міською, районною державною адміністрацією та іншими організаціями, на території якої знаходиться заклад.
Отримує відповідні директивні і регламентуючі документи і розробляє заходи щодо їх виконання. Формує державні та галузеві звіти і подає керівникові закладу для подання на міський, районний, обласний рівень згідно з відповідним директивним документом вищої організації.
Організаційно-методичне і оперативне керівництво всіма закладами охорони здоров'я району здійснюється ІАВ центральної районної лікарні в основу діяльності якого покладені основні принципи організації управління охорони здоров'я. ІАВ вирішує задачі по медичному обслуговуванню населення району.
В центрі уваги стоять наступні питання:
1.     Вивчення стану здоров'я населення району.
2.     Вивчення і аналіз діяльності ЛПЗ району.
3.     Планування лікувально-діагностичної діяльності.
4.     Організація роботи районних спеціалістів.
5.     Організація роботи з медичними кадрами.
6.     Організація роботи виїзної і планово-консультативної допомоги.
 
7.      Організація роботи по впровадженню в практику досягнень науки, передового досвіду і НОП.
8.      Організаційно-методичне керівництво і контроль за діяльністю ЛПЗ району.
9.      Організація та підготовка статистичного обліку і звітності, підготовка оперативної в тому числі медико-санітарної інформації.
З метою подвійного контролю за обліком важливих захворювань проводиться щоквартальний збір оперативної інформації по захворюваності спеціалізованими установами і службами з однієї сторони та з іншої - працівниками ІАВ в плані поквартальної інформації по діяльності установи. Матеріали статистичного вивчення використовуються для проведення оперативних нарад, медичних Рад, конференцій та семінарів. Двічі на рік опрацьовується оперативна інформація про клінічну диспансеризацію хворих по розробленій ІАВ схемі, де передбачено співставлення кількості диспансерних хворих з показниками хворобливості та захворюваності, в тому числі показники ефективності клінічної диспансеризації.
Основні показники стану здоров'я населення
Здоров'я населення (в широкому понятті як суспільне, громадське) достатньо повно характеризується комплексом соціально-економічних та демографічних показників, рівнем фізичного розвитку захворюваності та інвалідності визначених груп населення.
Соціальна структура населення району:
Діти: 0-14 років 28825 (17,5% від всього населення), дошкільного віку 12,7 тис. з них організованих в дошкільних закладах - 1,5 тис, поступаючих в перший клас з 6-ти років - 1562, з семи років - 791, школярі - 2-8 класів -13,6 тис, інваліди дитинства - 682 чол.
Діти 15-17 років - 8,5 тис, в тому числі юнаки - 4,3 тис, учні загальноосвітніх шкіл - 5,4 тис, студенти середніх та вищих учбових закладів -2,7 тис.
Працездатне доросле населення - 92,9 тис, з них працюють - 64,0 тис, в сільському господарстві - 3,5 тис, в одноосібних сільських господарствах -12,5 тис; в промисловості - 6,2 тис, транспорт і зв'язок - 3,2 тис, комунальна служба - 1,1 тис, будівельні організації - 1,3 тис, малі підприємства -16,4 тис, закладах освіти - 3,8 тис, медичні працівники - 3,9 тис, інші категорії працюючих - 12,1 тис; мігруюче населення - 21,5 тис.
Доросле населення пенсійного віку - 34,8 тис, з них: перестарілі і одинокі - 2,1 тис, пенсіонери - 29,0 тис. (в т.ч. м. Коломия - 12,9 тис), інваліди - 7,6 тис, інваліди ВВв - 537 чол., учасники бойових дій - 1074 чол., ветерани війни - 8028 чол., ліквідатори аварії на ЧАЕС та евакуйовані - 403 чол.
Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку м. Коломия 781, в т.ч. дітьми 387, пенсійного віку - 294; по Коломийському району цей показник становить - 773, в т.ч. діти 390, пенсійного віку - 374. Середній вік населення - 36,6 р., в т.ч. по місту - 35,6 р., по селу - 36,8 р..
З урахуванням соціальної структури населення складаються плани обстежень різних груп населення, враховується їх кратність і об'єм, що має важливе значення при проведенні планових профілактичних оглядів, профілактичних щеплень, флюорографічного обстеження, онкопрофоглядів, цільових програм по виявленню гіпертонічної, ішемічної хвороби, туберкульозу, глаукоми, цукрового діабету та онкозахворювань.
Демографічні показники
Таблиця 2
 
 
 
 
Показники
2004
2005
2006
Область
Україна
Народжуваність
По району
11,3
10,4
10,9
10,8
9.0
В т.ч. селу
10,8
10,5
11,2
10,7
9,3
Загальна смертність
По району
19,1
13,7
13,5
13,5
16,0
В т.ч. селу
14,3
15,38
15,77
15,5
19.6
Дитяча смертність
По району
7,1
10,7
11,2
12,9
9,6
В т.ч. селу
14,6
13,1
14,2
14,2
11.8
Природній приріст
По району
-1,8
-3,3
-2,7
-2,7
-7.0
В т.ч. селу
-3,5
-4,84
-4,57
-4,8
-10.8
Демографічна ситуація в районі є сприятливішою в порівнянні з середньо обласними і державними показниками, і має тенденцію до росту народжуваності і стабільність загальної смертності і природного приросту населення. Демографічна ситуація на селі - значно гірша ніж в місті. При майже однакових рівнях народжуваності серед сільських і міських мешканців, рівень смертності селян є вищий і відповідно природні втрати серед селян переважають над міськими.
Вікова і статева структура смертності населення Коломийського району за 2004 - 2006 р. (абс. %о)
Таблиця З
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вікові групи
Роки
Померло (абс.)
Смертність(в %о)
Питома вага (в%)
Всього
Чол.
Жін.
Всього
Чол.
Жін.
Всього
Чол.
Жін.
Діти до 14 років
2004
21
11
10
0,7
0,7
0,7
0,98
1,0
0,95
2005
26
12
14
0,9
0,8
0,9
1,2
1,0
1,3
2006
34
23
11
1,2
1,6
0,8
1,5
2,0
1,0
Підлітки
2004
6
5
1
0,7
1,2
0,2
0,3
0,4
0,09
2005
5
5
-
0,6
1,2
-
0,2
0,4
-
2006
2
2
-
0,2
0,5
-
0,09
0,17
-
Дорослі працездатного віку
2004
474
386
88
5,2
8,6
1,9
22,1
35,1
8,4
2005
490
390
100
5,3
8.5
2,1
21,8
34,3
9,0
2006
534
422
112
5,7
9,2
2,4
23,4
36,5
9,9
Дорослі пенсійного віку
2004
1645
697
948
46,0
55,9
40,8
76,6
63,4
90,5
2005
1726
731
995
51,2
66,7
43,7
76,8
64,2
89,7
2006
1715
709
1006
49,3
60,4
43,7
75,0
61,3
89,1
Всього
2004
2146
1099
1047
12,9
14,2
11,8
100,0
100,0
100,0
2005
2247
1138
1109
13,6
14,9
12,5
2006
2285
1156
1129
13,8
15,1
12,8
Протягом звітного періоду в Коломийському районі не зареєстровано жодного випадку материнської смертності.
Демографічні показники залишаються мало керованими із-за дезадаптаційних процесів, тиску тягару соціальних факторів та недостатнього фінансування охорони здоров'я і багаточисленних Національних програм.
Природний приріст щорічно зростає в мінусових значеннях і сягнув - (-2,7%о) по району і відповідає середньообласному (- 2,7%о), (Україна - 10,3%о).
Серед причин смертності перші рангові місця займають хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, нещасні випадки та отруєння, в меншій мірі хвороби органів дихання та інші причини.
В порівняльній характеристиці структура смертності в районі відповідає середньообласним показникам за винятком ІХС, новоутворень, захворювань органів травлення, травм і нещасних випадків.
Загальна та первинна захворюваність населення Коломийського району за 2004-2006 р.
(на 1 тис населення відповідного віку)
Таблиця 4
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Діти 0-14 років
Діти 15-17 років
Дорослі старші 18 років
У т.ч. дорослі геріатричного віку
Загальна
первинна
Загальна
первинна
Загальна
первинна
Загальна
первинна
По району
2004
1821,0
1336,6
1679,8
972,2
1651,8
697,8
2354,2
632,8
2005
1879,8
1383,6
1789,5
1001,6
1714,8
685,7
2651,6
635,9
2006
1871,0
1356,6
1905,5
1071,0
1618,2
632,6
2456,5
593,9
Міське населення
2004
2156,2
1558,5
1710,5
1112,4
1755,1
779,0
2475,6
596,5
2005
2131,2
1526,7
2169,0
1284,4
1970,5
796,8
2957,4
618,2
2006
2168,9
1561,8
1861,8
1012,3
1735,7
711,6
2622,0
608.0
Сільське населення
2004
1565,5
1167,5
1410,2
632,4
1560,3
658,5
2241,5
631,4
2005
1688,7
1274,8
1319,0
651,1
1515,2
599,0
2419,2
649,2
2006
1648,7
1203,4
1958,8
1142,8
1524,1
569,3
2330,7
583.2
По амбулаторіях
2004
1567,0
1176,5
1239,4
651,4
1463,8
628,5
1784,1
724.8
2005
1613,0
1197,8
1374,3
815,9
1448,8
594,8
2074,5
592.8
2006
1613,2
1170,9
1668,1
940,0
1435,6
541,7
2046,7
524,1
Загальна і первинна захворюваність населення району засвідчують поступове зростання показників, що говорить про поліпшення виявлення захворювань в ЛПЗ району, належний рівень обліку. Ці показники помітно перевищують відповідні обласні показники. Резервом для збільшення рівня показників у районі можуть бути хвороби, не обліковані вузькопрофільними спеціалістами, зокрема в сільській місцевості в наслідок не завжди регулярних виїздів спеціалізованих лікарських бригад та зменшення кількості відвідувань сільськими жителями вузькопрофільних спеціалістів центральної та районної лікарень, а також спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів.
Особливим показником в структурі інвалідності є первинній вихід населення працездатного віку, так за 2004-2006 роки відповідно в абсолютних величинах і відсотках від усіх визнаних інвалідами вперше: 563 (85,05%) - 655 (92,65%) - 669 (95,85%). На 10 тис - 61,5 (2004р.), 71,7 (область - 68,8 - 2005), 71,4 (область - 64,4 - 2006 р.).
Організація первинної медико-санітарної допомоги
Амбулаторний прийом у районі проводиться по 32 спеціальностях, забезпечуючи належну амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню. Недостатньо укомплектовані територіальні терапевтичні і педіатричні дільниці районної лікарні смт. Отинії та МП смт. Печеніжин, що робить неможливим до 2010 року реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах ЗП-СМ.
На сьогоднішній день відкрито та належно функціонують денні стаціонари при поліклініках і амбулаторіях ЗП-СМ, що в складний економічно-фінансовий період значно зменшує витрати на лікування хворих, зокрема на стаціонарну допомогу. Не організовано денні стаціонари при дитячій лікарні та жіночій консультації, що є резервом покращення показників використання ліжкового фонду.
Періодичними профілактичними оглядами охоплюються щорічно контингенти працюючих у шкідливих умовах праці. Огляди проводяться до вимог наказів за складеними та затвердженими попередньо графіками (списками працюючих) в необхідному обсязі.
В районі функціонують 5 виїзних бригад профільних спеціалістів, в складі яких є пересувний флюорограф, ЕКГ спеціаліст та ендоскопіст, що позитивно впливає на виявлення захворювань серед сільського населення.
В 2006 році виконано 107 бригадних виїздів, проконсультовано 33479 осіб, відібрано хворих на лікування на вищий рівень - 2942.
Одним із найпріоритетніших напрямків охорони здоров'я визначено здоров'я матері і дитини. У периферійних лікувальних закладах ведеться активна робота по реалізації територіальних програм "Планування сім'ї", "Генетичного моніторингу та репродуктивне здоров'я".
Стаціонарна допомога
Стаціонарна допомога населенню району надається мережею лікарняних закладів: ЦРЛ, 2 районні номерні лікарні, дитячою лікарнею, пологовим будинком, інфекційною лікарнею, 3 диспансерами потужністю 1185 ліжок по 25 профілях. Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення складає 71,0 (с/о 89,1, Україна - 87,2), що є значно нижчим від необхідного показника забезпечення населення стаціонарною допомогою.
Середньо районний рівень госпіталізації на 100 жителів зростає з кожним роком - 17,4 (2004) - 18,9 (2005) - 19,5 (2006), у т.ч. сільського населення відповідно по роках: 16,8 - 18,4 - 19,6.
Кількість пролікованих хворих у стаціонарах з року в рік зростає, лікуються переважно хворі з середнім та тяжким перебігом захворювань.
Наявна мережа стаціонарних закладів забезпечує на даний час невідкладну меддопомогу і частково планове оздоровлення хворих.
Наявність лікарів, переважно високої кваліфікації, дозволяє вирішувати питання надання стаціонарної спеціалізованої допомоги населенню на сучасному рівні, впроваджувати новітні медичні технології (ендоскопічна хірургія, апаратура "штучної нирки", а також нові методики в лікуванні хворих).
В ЦРЛ організовано відновне лікування, що сприяє раціональному використанню ліжкового фонду, скороченню середніх термінів лікування, в тому числі й перебування на листку непрацездатності.
В стаціонарній допомозі в майбутньому очевидна інтенсифікація лікувального процесу, раціональний підбір хворих на стаціонарне лікування, що дасть можливість скорочення середнього перебування на ліжку, а звідси відповідно і економічний ефект.
Організація вторинної лікувально-профілактичної допомоги
В районі функціонує міжрайонний фтизіопульмонологічний диспансер на 130 ліжок, що в показнику забезпеченості становить 7,9 ліжок на 10 тисяч населення. З 22,75 лікарських посад, зайнято 20,75, в т.ч. лікарями з вищою категорією - 5, І - 7, II - 3. Забезпеченість району фтизіатрами становить 1,0 лікарів на 10 тисяч населення проти 0,5 по області.
Епідеміологічна ситуація по захворюваності туберкульозом в районі є сприятливішою ніж середньообласна і державна. Показники первинної захворюваності всіма формами &с знизились в районі з 86,7 на 100 тис в 2004 році до - 66,3, область - 79,1 (2005), 70,3 (2006р.), по Україні - 84,1 до 83,2 (2006) на 100 тис. населення.
Онкологічна допомога населенню
Онкологічну допомогу населенню району надає міжрайонний онкодиспансер м.Коломиї на 35 ліжок, з поліклінічним відділенням, де функціонують хірургічний та гінекологічні кабінети, ендоскопічні та рентгенологічні кабінети. З 16 лікарських посад зайнято 14,25, з 10 лікарів атестовано 9 лікарів: 4 - вища, 5 - І кваліфікаційна категорія. Служба відчуває фінансовий дефіцит, особливо не вистачає коштів на хіміопрепарати та пільгове забезпечення хворих медикаментам.
Стоматологічна допомога населенню
В районі функціонують стоматполіклініка м.Коломиї і 22 кабінети в лікувальних закладах, де зайнято 67,25 посади лікаря стоматолога в т.ч. 14,5 дитячих, які відповідно укомплектовані 85 спеціалістами (у т.ч. 16 дитячих лікарів-стоматологів). Крім того у зубопротезних відділеннях на госпрозрахунку зайнято 11 лікарів стоматологів-ортопедів і 26 зубних техніки. Кваліфікаційний рівень стоматологів: всього - 38 (39,6%) І-категорія - 19 (19,8%) II - категорія - 19 (19,8%).
Стоматологічне здоров'я населення остаточно не визначене через відсутність обліку роботи проведеної приватними стоматкабінетами, яких в районі офіційно зареєстровано більше 25.
Діяльність служби швидкої медичної допомоги
Служба швидкої медичної допомоги в районі включає: Коломийську станцію швидкої допомоги, пункти швидкої медичної допомоги Отинійської і Гвіздецької районних лікарень, Печеніжинської міської поліклініки.
Приміщення служби забезпечено необхідним набором кімнат з відповідним функціональним навантаженням.
Об'єм наданої медичної допомоги, динаміка основних показників служби свідчить про відповідну кваліфікацію медичного персоналу, що підтверджується результатами їх діяльності: практично відсутні випадки смертності в присутності лікарів бригади, кваліфіковане надання медичної допомоги дітям, низький відсоток розходження діагнозів, висока питома вага госпіталізації доставлених в приймальні покої хворих.
Формування здорового способу життя
Формування установки на здоровий спосіб життя населення проводиться по трьох основних напрямках:
Організаційно-методичний, який здійснюється кабінетом здоров'я та інформаційно-методичним відділом Коломийської ЦРЛ.
Пропаганда медико-гігієнічних знань та профілактики захворювань здійснюється лікарським та середнім медперсоналом.
Консультативно-оздоровча робота. Організовується медперсоналом спільно з лікувально-профілактичними установами, оздоровчими центрами, закладами фізичної культури.
 
 
Коментарі (0)

Коментарі відсутні. Ваш буде першим!

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET